Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відвідав з робочим візитом Дніпропетровську область. У ході відрядження міністр ознайомився з роботою Нікопольської міської лікарні №4 та провів нараду щодо реалізації урядових рішень, спрямованих на створення умов для підвищення зарплати медичним працівникам у прифронтових громадах.
“Медики, що продовжують працювати у зонах бойових дій, щодня виконують надзвичайно складну і небезпечну роботу. Щоб допомогти власникам та керівникам лікарень у цих громадах створити умови для мотивації медичних працівників залишатися поруч із пацієнтами навіть у найважчих умовах, Уряд ухвалив низку рішень. Минулого тижня були внесені зміни, які дозволять прифронтовим лікарням отримати додаткове фінансування. Використати його можна виключно на оплату праці медиків. Рішення про розподіл коштів усередині колективу ухвалюватиме керівник закладу — з урахуванням навантаження та ризику кожного спеціаліста. Сьогодні в Нікополі ми обговорили практичну реалізацію ініціативи. Згідно з розрахунками, це дозволить Нікопольській лікарні щомісяця, починаючи з жовтня, отримувати додатково понад 6 мільйонів гривень, які будуть спрямовані саме на підвищення заробітних плат медичних працівників.” Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України
Минулого тижня Уряд ухвалив зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. №28 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я» та від 24 грудня 2024 р. №1503 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році». Програму медичних гарантій буде доповнено новим пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на територіях активних бойових дій», а зарплатні гарантії для медиків у зонах бойових дій збільшено.
Раніше постанова КМУ №28 визначала мінімальні розміри оплати праці для медиків у зонах бойових дій. Для територій активних бойових дій вони становили: 28 000 гривень для лікарів, фармацевтів і професіоналів у сфері охорони здоров’я, 18 000 гривень для медичних сестер та інших середніх медичних працівників, 9 000 гривень для молодших медичних працівників. Для територій можливих бойових дій мінімальний рівень оплати складав: 23 000 гривень для лікарів і фармацевтів, 15 500 гривень для медичних сестер та інших середніх медичних працівників, 8 000 гривень для молодших медичних працівників.
Відтепер для збільшення фонду заробітної плати щомісяця за кожного працюючого лікаря медзаклад на території активних бойових дій отримуватиме додатково 12 000 гривень, а за медичних сестер, інших середніх та молодших медичних працівників — додатково 9 000 гривень.
Сформований додатковий фонд заробітної плати розподілятиметься між медичними працівниками залежно від навантаження та умов роботи, а також відповідно до колективного договору медзакладу.
Змодельований рівень заробітної плати у зонах активний бойових дій при такому формуванні нового пакета становить: для лікарів — 40 000 гривень; для медичних сестер та інших середніх медичних працівників — 27 000 гривень; для молодших медичних працівників — 18 000 гривень. Водночас реальна зарплата може відрізнятися від змодельованої через різне навантаження та специфіку роботи у конкретному закладі.
Для територій можливих бойових дій модельований рівень оплати підвищується: для лікарів — на 5 000 гривень і становитиме 28 000 гривень; для медичних сестер та інших середніх медичних працівників — на 2 500 гривень і становитиме 18 000 гривень; для молодших медичних працівників — на 1 000 гривень і становитиме 9 000 гривень.
Крім того, для медзакладів, що надають первинну медичну допомогу на територіях активних бойових дій, застосовуватиметься коригувальний коефіцієнт 1,2, тобто додатково 20% фінансування за кожного задекларованого пацієнта. Відтепер ця норма поширюється не лише на сільську місцевість, а й на всі населені пункти в зонах активних бойових дій. Це рішення дозволить підвищити рівень фінансування медзакладів і, відповідно, оплату праці медичних працівників, зокрема у прифронтових містах, таких як Нікополь, Марганець, Херсон. Механізм поширюється на установи, які фактично працюють із пацієнтами та мають укладені декларації.
Нагадаємо, на початку вересня Уряд ухвалив рішення, що знижувальні коефіцієнти (звернень і вартості декларацій) не застосовуватимуться до медзакладів первинки, що працюють у зонах активних або можливих бойових дій.
“Ми провели розрахунки, які показують, що урядові кроки, зроблені для підтримки прифронтових медзакладів первинної допомоги, означають, для прикладу, для Нікопольської «первинки» 1,32 мільйона гривень додаткового фінансування щомісяця. Це дозволяє покращити матеріальне становище первинної ланки, яка функціонує в умовах евакуації людей, постійних обстрілів і пошкодженої інфраструктури.” Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України
Також міністр Віктор Ляшко відвідав Кривий Ріг, де ознайомився з роботою Криворізької міської клінічної лікарні №2, у якій триває реконструкція головного корпусу вартістю 520 млн грн. Проєкт передбачає створення сучасного багатопрофільного закладу з понад 580 ліжками, поліклінікою на 300 відвідувачів, 14 операційними та розгалуженою системою профільних відділень — від хірургії, кардіології й неврології до реабілітації після інсультів і політравми. У лікарні також функціонуватимуть сучасні лабораторії, діагностичні відділення та медичний коледж. Це один із публічних інвестиційних проєктів у сфері охорони здоров’я.
На базі Криворізької міської клінічної лікарні №2 планується створення університетської лікарні — відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика». Деталі цього процесу обговорили під час наради за участі міністра та місцевої влади. У березні 2025 року Кабінет Міністрів України погодив передачу лікарні №2 у державну власність з віднесенням до сфери управління МОЗ. Наразі очікується відповідне рішення Криворізької міської ради.
Модернізація медичної інфраструктури є одним із пріоритетів Програми дій Уряду. У 2025 році реалізується понад 166 інвестиційних проєктів у сфері охорони здоров’я на суму понад 32 млрд грн, з яких понад 15 млрд грн становить грантова допомога, 5,6 млрд грн — кошти державного бюджету. На 2026 рік заплановано понад 186 проєктів загальною вартістю понад 39 млрд грн, у тому числі 15,1 млрд грн грантових коштів, 12,2 млрд грн кредитних та 9,9 млрд грн бюджетних.
Ключові напрями публічного інвестування — підтримка материнства й дитинства, розвиток медичної освіти та науки, посилення психіатричної допомоги й реабілітації, забезпечення лікарень сучасним обладнанням, відновлення та модернізація медичної інфраструктури, розвиток онкологічної допомоги та модернізація судово-медичних установ.
