У Міністерстві охорони здоров’я України відбулася нарада з керівниками структурних підрозділів з охорони здоров’я обласних військових адміністрацій та центрів крові з усіх регіонів України. Під час зустрічі обговорили подальшу роботу системи крові, нові підходи до її фінансування та підвищення ефективності діяльності закладів.
Під час наради також презентували результати попередньо проведеного аналізу роботи закладів системи крові в умовах реформи. Оцінювання охоплювало ключові показники діяльності, зокрема прогнозування потреб у крові та її компонентах, обсяги заготівлі, у тому числі під час виїзної роботи, навантаження і рівень оплати праці медичних працівників, обсяги співфінансування з місцевих бюджетів, а також загальну економічну ефективність центрів крові.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко наголосив, що на етапі початку реформи тривала дискусія щодо оптимальної кількості центрів крові в Україні. Водночас в умовах повномасштабної війни ухвалили рішення зберегти всі центри. Усе — аби забезпечити стабільність системи та доступність крові й її компонентів у кожному регіоні.
“Для нас принципово, щоб служба крові працювала стабільно, ефективно і прозоро. За весь період великої війни Україна жодного разу не вдавалася до ввезення донорської крові з-за кордону, хоча така можливість була і залишається. Це свідчить про спроможність національної системи крові забезпечувати країну власним ресурсом. Водночас ми працюємо над підвищенням ефективності її роботи — зокрема у питаннях планування та раціонального використання ресурсів. Саме тому запроваджено нову модель фінансування, в основі якої — фактичний запит регіонів. Це створює чіткий зв’язок між результатом і ресурсом, дає можливість підвищувати ефективність закладів і, відповідно, рівень оплати праці медичних працівників. Система має працювати чітко, а пацієнти — вчасно отримувати необхідні компоненти крові.” зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Під час наради акцентували увагу на результатах запровадження нової моделі фінансування системи. Відповідно до цього підходу, центри крові подають потреби медзакладів регіону у компонентах крові, а держава виділяє кошти на виробництво такої потреби за затвердженими МОЗ тарифами. Такий підхід має стимулювати заклади працювати ефективніше та раціонально використовувати наявні ресурси.
Водночас новий принцип фінансування ґрунтується на задекларованій закладами охорони здоров'я потребі у донорській крові та компонентах – кількості доз. Держава оплачує центрам крові кожну виготовлену для медзакладів дозу.
Так, міністр підкреслив, що оплата праці у системі крові безпосередньо залежить від ефективності роботи закладів. Наразі середня заробітна плата лікаря в системі крові становить 26 тисяч гривень. Водночас у Вінницькій області цей показник сягає близько 38 тисяч гривень, а у Миколаївській, Волинській та Кіровоградській областях — перевищує 30 тисяч гривень.
Представили під час наради також і плани Міністерства охорони здоров’я щодо подальшого прогресу реформи: зокрема йшлося про збільшення обсягів фінансування системи крові , стимулювання до оптимізації операційних процесів та впровадження інструментів для забезпечення простежуваності та обліку в системі крові (єКров).
Окремо Віктор Ляшко подякував працівникам системи крові за роботу в умовах повномасштабної війни. Уже п’ятий рік поспіль вони забезпечують безперебійне постачання крові та її компонентів і підтримують стабільну роботу системи навіть в умовах війни.
Нагадаємо, у березні 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка змінила модель фінансування національної системи крові та впорядкувала механізм формування потреби в донорській крові та її компонентах відповідно до фактичних потреб системи охорони здоров’я.
Зокрема, постанова передбачає, що потреба в донорській крові та її компонентах формується на підставі заявок закладів охорони здоров’я, які надають послуги з трансфузії, а подальше фінансування виробництва центрами крові такої потреби здійснюється за прозорим механізмом. Крім того, документ встановлює вимоги до належного функціонування лікарняних банків крові та трансфузіологічних комітетів, щоб забезпечити постійний запас крові в лікарнях і гарантувати пацієнтам безоплатне отримання послуг із переливання крові.
