Тема самогубства оповита упередженнями, які спотворюють розуміння цієї проблеми та заважають людям отримати чи надати належну підтримку. Важливо говорити на цю тему щиро та відповідально — без сенсаційності чи осуду, з опорою на факти. Це допомагає руйнувати стигму й створює більше простору для діалогу та допомоги. Нижче — правдиві твердження про тему самогубства.

Люди, які прямо висловлюються про бажання скоїти суїцид, перебувають у групі ризику та потребують допомоги

Багато людей, які скоїли самогубство, натякали або прямо висловлювалися про намір накласти на себе руки. Тому надзвичайно важливо уважно ставитися до слів людини та не ігнорувати їх.

Поговоріть з людиною про її почуття спокійно та без осуду, допоможіть звернутися до психіатра, психолога або сімейного лікаря, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою Всесвітньої організації охорони здоров’я mhGAP.

Самогубство рідко трапляється несподівано та без попереджень

Часто самогубству передують певні зміни в поведінці та стані людини, які можуть слугувати попереджувальними сигналами. Серед них — скарги на нестерпний емоційний або фізичний біль, ізоляція від родини та друзів, роздавання цінних особистих речей, прощання з близькими, депресія.

Якщо ви помітили такі зміни у людини, не залишайте це без уваги. Поговоріть з нею відверто, вислухайте без осуду, дайте відчути, що вона не сама. Також запропонуйте звернутися по професійну допомогу: до психолога, психіатра або сімейного лікаря.

Прямі запитання про суїцид не підштовхують людину до скоєння самогубства

Щира розмова про самогубство не збільшує ризик його скоєння. Навпаки, відверті запитання дають людині простір поділитися своїми думками та почуттями. Це зменшує відчуття ізоляції й самотності та допомагає відчути підтримку. Така бесіда може стати тим кроком, який допоможе людині переосмислити свій намір і запобігти трагедії.

Люди з суїцидальними думками не завжди хочуть померти

Люди, які думають про самогубство, не завжди прагнуть померти. Часто їхнє основне бажання — припинити нестерпний емоційний чи фізичний біль, а не саме життя. Вони перебувають у стані амбівалентності — коли одночасно існують протилежні почуття: бажання жити й одночасно припинити страждання. Ця внутрішня боротьба дає простір для надання допомоги. Якщо людині запропонувати підтримку та показати, що вихід є, це може переважити бажання смерті.

Попередня спроба збільшує ризик повторної

Попередня спроба самогубства є серйозним сигналом про глибокі страждання та значно підвищує ризик повторної спроби чи завершеного самогубства. Навіть спроби, які здаються «несерйозними», можуть мати смертельні наслідки.

Тому важливо забезпечити людині, у якої була спроба самогубства, підтримку. Поговоріть із нею відверто й без осуду, покажіть, що вона не залишилася сама, і допоможіть звернутися до психолога, психіатра або сімейного лікаря. Професійна підтримка, психотерапія та тривала увага близьких значно знижують ризик повторних спроб і можуть врятувати життя.

Поліпшення настрою у людини з суїцидальною поведінкою не завжди означає, що криза минула

Іноді людина, яка перебуває у суїцидальній кризі, може раптово стати спокійною, розслабленою або навіть «щасливою». Насправді це може свідчити про те, що вона ухвалила рішення про самогубство.

Тому важливо продовжувати уважно стежити за станом людини. Постійна підтримка від близьких, консультації фахівця допомагають знизити ризик суїциду.

Обережне висвітлення теми самогубства у ЗМІ може врятувати життя

Відповідальний підхід до теми самогубства в журналістиці, який базується на фактах і включає інформацію про ресурси допомоги, знижує рівень стигми та сприяє запобіганню суїцидів.

Водночас неправильне подання інформації — наприклад, опис деталей скоєння самогубств, сенсаційна або романтизована подача — може підвищувати ризик наслідування.

Самогубство не є проявом егоїзму

Суїцид — наслідок нестерпного емоційного та психологічного болю, а не бажання завдати шкоди іншим. Люди, які переживають глибоке страждання, часто не бачать іншого виходу і можуть думати, що їхня смерть полегшить життя близьким. Такий стан свідчить про потребу в підтримці та допомозі, а не про егоїзм.

Самогубству можна запобігти, якщо діяти комплексно!

Є багато ефективних способів знизити ризик скоєння самогубства: психотерапія, медикаментозне лікування, робота кризових служб, підтримка близьких і соціального оточення, а також обмеження доступу до потенційно небезпечних засобів.

Комплексний підхід значно зменшує ймовірність самогубства. Важливо не залишати людину наодинці зі стражданнями, своєчасно помічати ознаки кризи та надавати підтримку професіоналів і близьких. Такі дії дійсно можуть врятувати життя.

Якщо ви або хтось із ваших близьких перебуває у кризі, зверніться до психолога, психіатра або сімейного лікаря, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою Всесвітньої організації охорони здоров’я mhGAP. Дізнатися, де працює такий лікар, а також інші фахівці, що надають безоплатну меддопомогу за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога», можна за посиланням.

Також ви можете зателефонувати на гарячі лінії підтримки:

• 7333 — LifeLine Ukraine (18:00–8:00);
• 0 800 210 160 — «Людина в біді» (цілодобово);
• 0 800 500 335 — Національна лінія «Ла Страда — Україна» (цілодобово).