Наприкінці жовтня 2024 року в Україні ліквідували МСЕК і з 1 січня 2025 року почали працювати експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО), які складаються з лікарів-практиків та працюють у багатопрофільних лікарнях.
Міністерство охорони здоров’я підготувало аналітичний звіт з підсумками першого року реформи.
У 2024 році, до реформи, в Україні діяли 328 медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), у яких працювали 1267 лікарів. Процеси формування та розгляду справ були паперовими, а інформація про черги, рух справ і процеси прийняття рішень залишалася непрозорою для пацієнтів. З реформою до оцінювання залучено понад 7000 лікарів-практиків, пацієнти та лікарі отримали прозорі процеси та чіткі інструкції, а оцінювання стало комплексним, з єдиними підходами по всій країні та прозорою статистикою щодо прогресу оцінювання.
“Завдяки спільній роботі лікарів, медзакладів і держави нам вдалося здійснити якісний перехід у підходах до оцінювання функціонування людини. Те, що раніше декларувалося на рівні нормативно-правових актів, сьогодні реально працює як інструмент для визначення потреб людини з обмеженнями життєдіяльності. Ми будуємо систему, яка відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людей з інвалідністю і ґрунтується не лише на діагнозі, а на можливостях людини в повсякденному житті. Сьогодні в Україні працюють понад 1300 експертних команд — це близько 7000 лікарів. За рік вони ухвалили понад 554 тисячі рішень в електронній системі. І важливо, що це практикуючі лікарі, які щодня працюють із пацієнтами, постійно вдосконалюють свої знання і можуть професійно оцінити стан людини та її функціональні обмеження. Ми вже бачимо результат — процеси стали зрозумілішими і зручнішими для пацієнтів. Продовжуємо їх удосконалювати, щоб система залишалася прозорою та стійкою до локальних корупційних ризиків.” міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За перший рік реформи було налагоджено стандартизовані процеси для усієї країни, розроблено нову електронну систему на базі Дія.Engine, сформовано навчальний курс та проведено 37 вебінарів для лікарів, для впровадження реформи було внесено зміни до 32 законів і кодексів України, у понад 120 постанов уряду та десятки наказів МОЗ. Також налагоджено автоматизований обмін даними з інформаційними системами Мінсоцполітики та Міноборони.
Завдяки змінам оцінювання проводиться не тільки очно та за місцем перебування особи, а й заочно для визначених діагнозів та станів та дистанційно для осіб, які перебувають за кордоном або потребують виключно змінити причину інвалідності чи оновити індивідуальну програму реабілітації.
Також пацієнт отримав можливість обирати будь-який заклад України для проходження оцінювання. А середня тривалість очікування на розгляд справи у 2025 році становила 19 днів, коли МСЕК могли не розглядати справи до 5-6 місяців.
У новій системі оцінювання посилено гарантії прав пацієнта. Зокрема, людина має право на поінформованість (сповіщення про рух справи, дату/час/адресу і форму оцінювання, копії направлення та рішень на email), право на вибір закладу, право на представника, право на аудіо- та/або відеофіксацію оцінювання (із попереднім повідомленням команди та заявою), право на роз’яснення, а також право на оскарження рішення у встановленому порядку. З 2026 року набрала чинності обов’язкова аудіофіксація оцінювання самим закладом охорони здоров’я. Для прозорості роботи системи на сайті МОЗ оприлюднено публічні дашборди щодо оцінювання зі статистичними даними, які оновлюються щоденно.
У грудні 2025 року МОЗ провело онлайн-опитування пацієнтів (648 респондентів):
- для 66,4% було зрозуміло, як саме відбуватиметься оцінювання;
- 45,4% (із 632, хто відповів) побачили позитивні зміни порівняно з попередньою системою;
- 54,9% відповіли, що підготовка до оцінювання була простою: «…зміни відчуваються і вони дуже помітні. Ставлення комісії змінилося в кращу сторону. Комісія привітна і лояльна на відміну від попередньої. Дуже шкода, що ці зміни не відбулися раніше», — Катерина, проходила оцінювання в КП «Волинська обласна інфекційна лікарня».
У 2026 році заплановано удосконалення роботи електронної системи, зокрема для Центру оцінювання функціонального стану особи, розробку додаткових інструкцій для практичного застосування, налаштування ризик-орієнтованих інструментів та інтеграція з ширшим колом державних реєстрів для спрощення обміну даними між установами.
