Епідеміологічний нагляд за стічними водами це один з інструментів загальної системи епіднагляду, який може допомогти виявити зміни в циркуляції збудників інфекцій серед населення ще до того, як ці зміни стануть помітними в даних про зареєстровані випадки захворювань.

В Україні система епіднагляду за стічними водами функціонує та продовжує розвиватися, допомагаючи виявляти епідеміологічні загрози на ранніх етапах, оцінювати їхню динаміку та своєчасно реагувати на них.

У цій статті розповідаємо:

1. Навіщо потрібен епіднагляд за стічними водами.

2. Як здійснюється епіднагляд за стічними водами та що саме в них досліджують.

3. Чому вибір точок відбору має значення.

4. Шлях проби: від відбору до отримання результатів.

5. Чому один позитивний результат ще не означає погіршення епідемічної ситуації.

6. Як епіднагляд за стічними водами працює в Україні.

7. Україна у європейській системі епіднагляду за стічними водами.

7. Проєкт спільної дії EU-WISH та його значення для України.

Навіщо потрібен епіднагляд за стічними водами

Епіднагляд за стічними водами може допомогти:

• виявляти появу збудника або зростання інтенсивності його циркуляції серед населення певної території;
• відстежувати в часі зміни епідемічної ситуації та оцінювати їхню динаміку;
• помічати тенденції поширення збудника раніше, ніж зміни в кількості зареєстрованих випадків захворювання;
• визначати території, які потребують посиленої уваги;
• доповнювати дані інших складових епідеміологічного нагляду на популяційному рівні;
• обґрунтовувати заходи з готовності та реагування.

Водночас цей метод не замінює клінічного тестування, реєстрації випадків захворювання та інших складових епіднагляду, а доповнює їх.

Детальніше про цей підхід до епіднагляду читайте в матеріалі: «П’ять фактів про стічні води: як проби каналізації допомагають виявляти ризики епідемій».

Як здійснюється епіднагляд за стічними водами та що саме в них досліджують

Принцип методу відносно простий:

1. Інфіковані люди можуть виділяти збудники захворювань або їхній генетичний матеріаліз біологічними виділеннями, які потрапляють у систему водовідведення. Це може відбуватися як за наявності симптомів захворювання у людини, так і без них.

2. Збудники або їхній генетичний матеріал із туалету, раковини, душової кабіни чи інших зливних отворів потрапляють у стічні води, які каналізаційною мережею надходять до очисних споруд.

3. У визначених точках системи водовідведення відбирають проби стічних вод, як правило, до їх очищення, та передають ці зразки до лабораторії.

4. Фахівці лабораторій досліджують проби стічних вод на наявність визначених збудників або їхніх генетичних маркерів.

5. Фахівці епіднагляду аналізують результати лабораторних досліджень у динаміці. Значення має не лише окремий позитивний результат, а зміни показників у часі та їх зіставлення з попередніми результатами й іншими епідеміологічними даними.

6. На основі проаналізованих даних про стічні води фахівці оцінюють тенденції поширення захворювань та ухвалюють рішення у громадах, наприклад, надавати рекомендації щодо профілактики інфекцій або розширювати можливості тестування чи вакцинації.

У межах епіднагляду проби стічних вод у світі досліджують на наявність збудників інфекційних хвороб або їхніх маркерів, зокрема:

• вірус SARS-CoV-2;
• віруси грипу A і B;
• ентеровіруси;
• віруси гепатиту A та E;
• вірус mpox;
• інші збудники інфекційних хвороб.

В Україні в межах епіднагляду за стічними водами проводяться дослідження проб на наявність SARS-CoV-2 та вірусів грипу, а також на інші збудники, зокрема ентеровіруси, поліовіруси та холерний вібріон.

Чому вибір точок відбору має значення

Аби правильно інтерпретувати результати аналізу проб стічних вод, потрібно перш за все визначити, де відбирати матеріал та як часто.

Вибір локації точки та часу відбору залежить від низки епідеміологічних, технічних і організаційних факторів. Зокрема, враховують:

• кількість абонентів та частку населення, охопленого централізованою каналізацією, обсяг стоків;
• межі території, з якої надходять стічні води, репрезентативність точки;
• епідеміологічні ризики та завдання епіднагляду;
• можливість регулярного та безпечного відбору проб;
• доступність об’єкта та логістику транспортування проб;
• спроможність лабораторії своєчасно провести дослідження.

В Україні проби стічних вод відбирають переважно двічі на тиждень у 60 точках у 22 областяхта місті Києві.

Відбір проб проводять фахівці центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ України (ЦКПХ).

Важливо щодо точок відбору:

1. Мережа точок відбору проб не є незмінною. Точки можуть додавати, замінювати або тимчасово виключати залежно від завдань епідеміологічного нагляду, змін у системі водовідведення, безпекової ситуації, доступності об’єктів та оцінки репрезентативності точки.

2. Для епідеміологічного нагляду досліджують неочищені господарсько-побутові стічні води. Зазвичай проби відбирають на вході до очисних споруд — до початку очищення — або в іншій визначеній точці каналізаційної мережі.

3. Одна точка відбору, залежно від її розташування та завдань дослідження, може охоплювати різну територію та частку населення — частину міста, окремий район, ціле місто тощо. Йдеться про територію, з якої стічні води надходять до відповідної ділянки каналізаційної системи.

4. Проби можуть регулярно відбирати на вході до очисних споруд та у визначених точках каналізаційної мережі. За окремих завдань епідеміологічного нагляду може також проводитися цільовий епіднагляд за стічними водами на окремих об’єктах або територіях, зокрема в транспортних вузлах, закладах охорони здоров’я, гуртожитках чи інших місцях компактного перебування людей.

Шлях проби: від відбору до результатів

Протягом перших шести місяців 2026 року в Україні досліджено понад 2600 проб стічних вод.

Після відбору проб стічних вод фахівці ЦКПХ відповідної адміністративно-територіальної одиниці доставляють їх до лабораторії з дотриманням необхідних умов пакування, температурного режиму та строків транспортування.

В лабораторіях їх готують до дослідження та тестують на наявність визначених збудників або їхнього генетичного матеріалу. За потреби окремі проби можуть направляти до референс-лабораторій Центру громадського здоров’я МОЗ України (ЦГЗ) для додаткових досліджень, зокрема секвенування — визначення точної послідовності нуклеотидів у молекулі нуклеїнової кислоти, що дає змогу детальніше охарактеризувати генетичний матеріал збудника.

Для виявлення генетичного матеріалу вірусів застосовують молекулярно-генетичні методи, зокрема полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) — метод, який дає змогу багаторазово збільшити кількість копій певної ділянки нуклеїнової кислоти у зразку. Перед дослідженням пробу відповідним чином готують: концентрують матеріал та виділяють нуклеїнові кислоти. Для окремих проб може застосовуватися секвенування, яке дає змогу детальніше охарактеризувати виявлений збудник та його варіанти.

Після завершення лабораторного дослідження результати передають фахівцям з епідеміологічного нагляду. Їх аналізують у динаміці та порівнюють з попередніми результатами й іншими епідеміологічними даними.

Для систем раннього виявлення зміни епідемічної ситуації та попередження про потенційні ризики для громадського здоров’я важливо, щоб усі етапи — від відбору проби до аналізу результатів — проходили якомога швидше.

Чому один позитивний результат ще не означає погіршення епідемічної ситуації

Для правильної оцінки епідемічної ситуації фахівці враховують не лише сам факт виявлення збудника або його генетичного матеріалу в одній пробі, а й низку інших факторів, зокрема зміни результатів епіднагляду в часі.

Наприклад, якщо протягом кількох послідовних відборів на певній території спостерігається зростання кількості позитивних проб та/або концентрації вірусів, це розглядають як сигнал, але не як підтвердження погіршення епідемічної ситуації.

Під час інтерпретації результатів лабораторних досліджень зокрема оцінюють:

• зміни показників упродовж послідовних відборів;
• стійкість та повторюваність виявленого сигналу;
• відмінність у динаміці між територіями;
• співвідношення результатів з іншими даними епідеміологічного нагляду, зокрема щодо захворюваності, результатів тестування та госпіталізацій;
• вплив на результати досліджень опадів, обсягу та складу стічних вод або інших технічних чинників;
• необхідність додаткового відбору проб або поглибленого дослідження;
• потребу в додатковому епідеміологічному аналізі та відповідних заходах у сфері громадського здоров’я.

Результати лабораторних досліджень передають фахівцям з епіднагляду ЦКПХ відповідного регіону, а узагальнені регіональні дані надходять до ЦГЗ для аналізу на національному рівні.

Як епіднагляд за стічними водами працює в Україні

Функціонування епіднагляду за стічними водами на національному рівні потребує налагодженої співпраці установ системи громадського здоров’я, лабораторій та підприємств водовідведення.

Роботу системи в Україні забезпечують:

1. Центр громадського здоров’я МОЗ України — координує епіднагляд за стічними водами на загальнодержавному рівні, забезпечує методичну підтримку регіональних ЦКПХ, узагальнює та аналізує результати, готує аналітичні матеріали та сприяє стандартизації підходів. Також ЦГЗ координує участь України в міжнародних ініціативах, зокрема EU-WISH, та за потреби проводить або організовує поглиблені лабораторні дослідження.

2. Регіональні центри контролю та профілактики хвороб — забезпечують практичну реалізацію епіднагляду: визначають точки відбору, взаємодіють із підприємствами водовідведення, відбирають і транспортують проби, , аналізують результати лабораторних досліджень в контексті інших даних епідеміологічного нагляду та передають узагальнені дані до ЦГЗ.

3. Лабораторії — приймають і реєструють проби, готують та досліджують їх, забезпечують контроль якості, документують результати та передають їх фахівцям з епідеміологічного нагляду.

4. Підприємства водопостачання та водовідведення — забезпечують доступ до погоджених точок відбору та надають технічну інформацію, необхідну для інтерпретації результатів. Зокрема вони допомагають визначати безпечні й репрезентативні точки, надають інформацію про каналізаційну мережу та територію її обслуговування і повідомляють про технологічні або аварійні обставини, які можуть впливати на результати. Однак ці установи не здійснюють епідеміологічного нагляду.

Епіднагляд за стічними водами в Україні має нормативну основу.

• Наказом МОЗ України від 7 жовтня 2024 року № 1701 затверджено Методичні рекомендації щодо здійснення спостереження за динамікою вмісту збудників інфекційних хвороб у стічних водах, що утворилися в процесі господарсько-побутової діяльності. Документ визначає підходи до організації такого спостереження, а також передбачає координацію та інформаційно-консультативний супровід роботи регіональних ЦКПХ з боку Центру громадського здоров’я МОЗ України. у стічних водах, що утворилися в процесі господарсько-побутової діяльності. Документ визначає підходи до організації такого спостереження, а також передбачає координацію та інформаційно-консультативний супровід роботи регіональних ЦКПХ з боку Центру громадського здоров’я.
• Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 61 затверджено Порядок здійснення державного моніторингу у сферах питної води та питного водопостачання, водовідведення.

Україна у європейській системі епіднагляду за стічними водами

За даними Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ECDC), епіднагляд за стічними водами має бути інтегрований з іншими системами епіднагляду і не тільки на рівні однієї країни, а через міжнародну співпрацю. Розвиток систем раннього попередження та реагування (EWRS) є однією зі стратегічних цілей у сфері епіднагляду в Європі на 2026–2028 роки.

Країни Європейського Союзу формують власні національні системи з урахуванням інфраструктури, чисельності населення та епідеміологічних потреб. Водночас на рівні ЄС розробляються спільні підходи до відбору та дослідження проб, контролю якості, аналізу й обміну даними.

При цьому в ЄС немає абсолютно однакової схеми для всіх країн. Спільні принципи та рекомендовані підходи адаптуються до національних умов. Рекомендація Європейської комісії 2021 року щодо SARS-CoV-2, зокрема, передбачала відбір неочищених стічних вод переважно на вході до очисних споруд, охоплення великих міст і можливість змінювати частоту відбору залежно від епідемічної ситуації.

Проєкт спільної дії EU-WISH в Україні

Україна розвиває власну систему епіднагляду за стічними водами в європейському контексті, зокрема завдяки участі в проєкті EU-WISH — EU-Wastewater Integrated Surveillance for Public Health.

EU-WISH — це спільна європейська дія в межах програми EU4Health, спрямована на посилення використання епіднагляду за стічними водами для потреб громадського здоров’я, удосконалення національних систем, гармонізацію методів та покращення обміну даними та практиками.

Проєкт об’єднує 62 установи з 26 країн, а Україну в ньому представляє Центр громадського здоров’я МОЗ України.

EU-WISH охоплює не лише респіраторні віруси. Серед напрямів роботи — поліовірус, антимікробна резистентність, нові інфекційні загрози та окремі хімічні маркери. Проєкт також передбачає оцінювання національних систем, визначення пріоритетних патогенів, гармонізацію лабораторних та епідеміологічних підходів, розвиток лабораторної спроможності, удосконалення аналізу та обміну даними, а також підготовку до виявлення нових і транскордонних загроз.

У межах проєкту Україна може:

• застосовувати сучасні європейські підходи;
• удосконалювати лабораторні та епідеміологічні методики;
• підвищувати якість і порівнянність даних;
• навчати фахівців;
• обмінюватися досвідом із європейськими партнерами;
• розширювати перелік загроз, які можна відстежувати;
• інтегрувати результати моніторингу з іншими даними епіднагляду;
• посилювати готовність до нових і транскордонних загроз для здоров’я.

Розвиток системи передбачає не лише лабораторні дослідження, а й підготовку фахівців. У грудні 2025 року для епідеміологів та вірусологів ЦКПХ і ЦГЗ проводили навчання з організації епіднагляду, методів відбору проб, аналізу результатів, геномного моніторингу вірусів та використання даних для виявлення й оцінювання епідемічних загроз.

Стічні води можуть стати одним із джерел сигналів про те, що відбувається зі здоров’ям населення.

НОРМАТИВНА БАЗА

— Наказ МОЗ України від 07.10.2024 №1701

— Постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.2025 №61