Низькорослість - це не лише індивідуальна особливість, а часто прояв різних захворювань. Вона може бути ознакою хронічних соматичних, ендокринних, генетичних або метаболічних порушень.
Зокрема, йдеться про системні захворювання, як-от порушення харчування, хвороби шлунково-кишкового тракту чи нирок, наслідки тривалої терапії глюкокортикоїдами або онкологічні захворювання.
Серед можливих причин також можуть бути ендокринні порушення, зокрема гіпотиреоз, дефіцит гормону росту, синдром Кушинга чи передчасне статеве дозрівання, а також генетичні синдроми, такі як Тернера, Прадера–Віллі, Нунана, Сільвера–Рассела, Дауна та варіанти гена SHOX - йдеться про вроджені генетичні стани, що впливають на ріст і розвиток організму.
Саме тому своєчасне виявлення причин затримки росту та ранній початок лікування є визначальними для збереження здоров’я і повноцінного розвитку дитини.
У цьому контексті наказом МОЗ України №479 від 8 квітня 2026 року затверджено стандарт медичної допомоги «Низькорослість». Додатково до цього підготовлено клінічну настанову, розроблену на основі доказової медицини за участі експертів ДЕЦ. Переглянути її можна за посиланням.
Ці документи встановлюють сучасні підходи до діагностики та ведення дітей із затримкою росту та є важливим практичним інструментом для лікарів.
Одним із ключових положень є обов’язковість регулярного вимірювання зросту дитини та оцінки його динаміки під час рутинних оглядів. Це дозволяє своєчасно виявити відхилення, встановити причину та розпочати необхідне лікування.
Впровадження цього стандарту дозволить систематизувати підходи до діагностики причин затримки росту, чіткіше визначити клінічні підходи до лікування та загалом підвищити якість медичної допомоги.
Ознайомитися з повним текстом стандарту можна за посиланням.
