Після початку повномасштабної війни система охорони здоров’я України зіткнулася з новими викликами. Йдеться не лише про кількість пацієнтів, які з різних причин потрапляють до лікарень, а й про характер захворювань, травм і станів, з якими медикам доводиться стикатися щодня.
Проте система оперативно відреагувала на виклики, зокрема, змінивши підходи до маршрутизації пацієнтів. Так, завдяки прицільній евакуації людей, які потребують спеціалізованої допомоги, доправляють від місця отримання травми чи стабілізаційного пункту до медичних закладів, де є необхідні фахівці, обладнання та досвід лікування конкретних станів. Це заощаджує час, який особливо потрібен, якщо людина зазнала серйозної травми чи поранення.
У таких медзакладах українські лікарі стабілізують стан пацієнта і забезпечують подальшу медичну допомогу. Водночас у деяких випадках пацієнту потрібна тривала спеціалізована допомога, доступ до якої в Україні може бути обмежений. Тоді його можуть евакуювати за кордон у межах програми медичної евакуації «Medevac Ukraine». Це складна централізована багаторівнева система медичної евакуації, створена у квітні 2022 року у співпраці Міністерства охорони здоров’я України, Європейського Союзу, Всесвітньої організації охорони здоров’я та урядів європейських країн. Витрати на транспортування і лікування пацієнтів покривають уряди країн, які їх приймають.
Про те, як змінилася робота лікарів із початком повномасштабної війни, з якими травмами вони сьогодні працюють та як змінюються підходи до лікування й відновлення пацієнтів, ми поговорили з Романом Чорнопищуком, керівником Центру термічної травми та пластичної хірургії Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова.
«Характер травм принципово змінився»
За словами Романа Чорнопищука, до повномасштабного вторгнення у структурі роботи Центру переважали пацієнти з побутовими термічними травмами – опіками різного ступеня тяжкості та різних вікових груп. Після початку повномасштабної війни ситуація змінилася.
“З’явився новий контингент пацієнтів, і його частка має чітку тенденцію до зростання – побільшало поранених внаслідок бойових дій, передусім із вибуховими та термічними травмами.” говорить лікар
За його словами, поява нових видів озброєння, ескалація бойових дій та суттєве збільшення використання безпілотних літальних апаратів призвели до зростання частки надзвичайно тяжких пацієнтів із комбінованою травмою, масивними глибокими опіками, інгаляційними ушкодженнями тощо.
Зміни відображаються і в статистиці Центру. У першому півріччі 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість госпіталізованих пацієнтів збільшилася на 48,2%, а кількість виконаних хірургічних втручань – на 45,9%.
Водночас ці цифри не повністю відображають зростання навантаження на медиків. Змінилася і сама структура травм пацієнтів: збільшилася частка тяжких опіків, комбінованої бойової травми, випадків, які потребують інтенсивної терапії та багатоетапного хірургічного лікування.
“Якщо раніше значну частину нашої роботи становило лікування побутових термічних травм, то сьогодні серед найскладніших пацієнтів значну частку становлять військові з комбінованою бойовою травмою та тяжкими опіками.” розповідає Роман Чорнопищук.
Такі пацієнти можуть одночасно мати термічні ураження, травматичні дефекти м’яких тканин, ушкодження кінцівок, переломи, інгаляційну травму та інші супутні ушкодження. Тому лікування потребує постійної взаємодії фахівців різних спеціальностей.
Від правильного маршруту залежить час, необхідний для лікування
Однією з принципових змін під час війни стала маршрутизація тяжко травмованих пацієнтів. Завдяки прицільній медичній евакуації пацієнт із тяжкою опіковою травмою може потрапити безпосередньо до спеціалізованого центру, який має необхідні ресурси та досвід для такого лікування.
“Адекватна та своєчасна маршрутизація є однією з ключових передумов якісного лікування. Для пацієнтів із тяжкими опіками та комбінованими травмами час має принципове значення. У спеціалізованому центрі є команда фахівців, можливості інтенсивної терапії, хірургічний досвід та необхідне обладнання. Це дає змогу якомога раніше розпочати повний комплекс спеціалізованої допомоги.” пояснює лікар.
У Центрі, за словами Романа Чорнопищука, над цим працюють не лише на рівні самого лікування – паралельно було сформовано нормативну базу та механізми координації й моніторингу розподілу пацієнтів, своєчасності їхнього транспортування та подальшого надання спеціалізованої допомоги.
MEDEVAC як продовження лікування
Не кожен пацієнт після стабілізації потребує лікування за кордоном. Рішення про подальшу тактику залежить від конкретного клінічного випадку, характеру та тяжкості травми, необхідності тривалого спеціалізованого лікування, а також від ресурсів і можливостей забезпечити весь необхідний комплекс допомоги.
“Залучення профільних закордонних центрів і фахівців має надзвичайно велике значення. Це не заміна української медичної допомоги, а розширення її можливостей, особливо у випадках критичних клінічних випадків.” зазначає Роман Чорнопищук
До моменту евакуації пацієнт уже може отримати в Україні значний обсяг допомоги. Сьогодні завдяки системі маршрутизації він може потрапити до спеціалізованого комбустіологічного (опікового) підрозділу вже за лічені години після травми. Тут йому надають необхідну спеціалізовану допомогу, зокрема інтенсивну терапію та хірургічне лікування.
Важливою складовою цього процесу є постійна комунікація між фахівцями, які працюють на різних етапах лікування. За необхідності українські лікарі можуть отримувати консультативну підтримку іноземних колег, зокрема за допомогою телемедицини.
Якщо ухвалюється рішення про продовження лікування за кордоном, до процесу долучаються українські транспортні медичні бригади, іноземні партнери та фахівці закордонної клініки. Їм передають актуальну клінічну інформацію про стан пацієнта, характер і обсяг травми, проведені хірургічні втручання, результати обстежень, інтенсивну терапію та інші дані, необхідні для безпечного транспортування і безперервності лікування.
«Це не завершення роботи української команди»
Для українських лікарів передача пацієнта до закордонної клініки не означає завершення роботи.
“Я б точно не називав це завершенням роботи української команди. Навпаки, це наступний етап спільного лікування. Після евакуації продовжується професійна комунікація із закордонними колегами. Лікарі обмінюються інформацією та клінічним досвідом, а за необхідності українські фахівці можуть долучатися до обговорення подальшої тактики лікування.” говорить Роман Чорнопищук
За його словами, така співпраця поступово стає системнішою. У Центрі працюють над укладанням відповідних угод між медзакладами, спільними освітніми проєктами та можливостями стажування українських фахівців у профільних іноземних центрах, а також – проходженням сертифікованих фахових курсів.
“Окремо хотів би відзначити наших закордонних колег, які незалежно від часу доби відгукуються на запити про допомогу, діляться своїми знаннями, практичним досвідом та клінічними протоколами.”
Український досвід і міжнародна співпраця
Повномасштабна війна змусила українських медиків працювати з великою кількістю надзвичайно складних травм. За словами Романа Чорнопищука, за ці роки українські фахівці накопичили значний клінічний та організаційний досвід лікування пацієнтів із тяжкою бойовою травмою.
Це, зокрема, досвід роботи з комбінованими ушкодженнями, масивними дефектами м’яких тканин, тяжкими опіками та їхніми ускладненнями, а також організації допомоги в умовах значного навантаження на систему охорони здоров’я.
Водночас міжнародна співпраця дала українським фахівцям можливість змінювати власні підходи до лікування. Професійний обмін, навчання та адаптація нормативно-правової бази дозволили порівнювати українські підходи з практикою закордонних центрів, впроваджувати сучасні методики, удосконалювати хірургічну тактику, інтенсивну терапію та принципи реабілітації.
Врятувати життя — і повернути його якість
Говорячи про результати лікування, Роман Чорнопищук насамперед наголошує на тому, що за кожним клінічним випадком стоять конкретна людина та її родина.
Особливо запам’ятовуються пацієнти, стан яких на момент надходження оцінювався як критичний, а прогноз – як вкрай несприятливий, але завдяки спільній роботі великої кількості фахівців, правильно організованій маршрутизації та можливості продовження спеціалізованого лікування вдавалося досягти позитивного результату.
Саме в цьому, за словами лікаря, полягає і глобальний сенс програми «Medevac Ukraine», завдяки якій від початку її роботи у 2022 році 34 країни світу прийняли на лікування і реабілітацію 7219 українців.
Для пацієнта та його близьких рішення про евакуацію за кордон може бути складним і не завжди зрозумілим одразу. Але, наголошує Роман Чорнопищук, це не відмова від лікування в Україні, а можливість продовжити його, використовуючи додаткові ресурси та можливості міжнародної медичної системи.
Для лікаря ж головний критерій залишається простим – врятоване людське життя.
