Наразі в Україні зберігається тенденція до зниження захворюваності на нові випадки та рецидиви туберкульозу. Водночас щороку від туберкульозу помирають близько 3700 українців, кожного дня – близько 10 пацієнтів. Про це повідомили під час брифінгу з нагоди Світового дня боротьби з туберкульозом.
Хоча в останні роки фіксується певне покращення ситуації, Україна залишається однією з країн з найвищим тягарем туберкульозу з множинною лікарською стійкістю – найбільш тяжкою формою туберкульозу, лікування якої є більш тривалим, коштовним та менш ефективним. До того ж, за даними ВООЗ, близько 23% випадків захворювання в Україні не виявляються.
Для покращення ситуації із захворюванням Кабміном розроблений середньостроковий стратегічний документ - Загальнодержавна цільова програма протидії ТБ, яка наразі знаходиться на розгляді комітетів Верховної Ради.
«Загальнодержавна програма протидії ТБ, яку ми сьогодні обговорюємо, є не тільки документом, що формує напрямок та створює засади протитуберкульозної боротьби в країні, але й має бути частиною системи підзвітності виконання зобов'язань, які взяла на себе Україна під час Наради високого рівня Генасамблеї ООН у вересні 2018 року. Настав час починати впровадження цих зобов'язань щодо виявлення, лікування, подолання стигми по відношенню до людей з ТБ. Думаю, для цього дуже важливою є співпраця відповідальних урядових органів з громадянським суспільством, з парламентарями. Саме об'єднання наших спільних зусиль є тією рушійною силою, яка дасть змогу країні суттєво змінити ситуацію із захворюванням.», - зазначив Сергій Кіраль, народний депутат, Голова Парламентської платформи боротьби з туберкульозом.
Під час національного Круглого столу у Верховній Раді, який відбувся перед брифінгом, народні депутати, керівники державних органів влади, міжнародні експерти, представники громадських та пацієнтських організацій обговорили ситуацію с туберкульозом в країні та зазначили, що вже третій рік Україна живе без чинної, затвердженої Парламентом, Загальнодержавної програми, що вкрай негативно відображається на ефективності протидії епідемії. Для нашої країни розв’язання цієї проблеми є питанням національної безпеки і потребує комплексного та міжгалузевого підходу на всіх рівнях.
“Ліквідація туберкульозу до 2030 року є спільним наміром усього людства. Наразі в Україні зберігається тенденція до зниження захворюваності на нові випадки та рецидиви туберкульозу. Минулого року їх кількість зменшилась на 800 в порівнянні з 2017 роком. Сьогодні Україна повністю фінансує закупівлю ліків від туберкульозу, а завдяки закупівлям через міжнародні організації нам вдалося збільшити їх кількість майже у 40 разів. Наприклад, препарат Лінезолід міжнародні організації минулого року закупили за ціною $0,27, а МОЗ України у 2014 році цей самий препарат купляв за $2,85”, — розповіла доктор Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров`я України.
Про власний досвід подолання хвороби та проблеми інших пацієнтів розповіла під час брифінгу людина, яка перемогла туберкульоз і тепер допомагає це зробити іншим, Голова «TB People Ukraine» Ольга Клименко: “Важливо, щоб люди, які проходять лікування, могли розраховувати на всю необхідну людську та професійну підтримку, щоб успішно закінчити його. За 25 років епідемії ТБ ми не знали більш активної підтримки на Національному рівні ніж сьогодні. Ще пару років тому єдине правило лікування було "тотальна ізоляція". Система, яку руйнували і не змінювали роками, за два роки показує ефективні позитивні зміни. Амбулаторне лікування, закупівля послуг соціального супроводу за кошти місцевих бюджетів, доступ до нових препаратів. Але для того, щоб ці зміни стали системними, нам необхідна Національна програма, яка закріпить їх на законодавчому рівні. Тисячі пацієнтів очікують цих змін. Сподіваюсь, що всі, від кого залежить прийняття рішення, будуть памятати про те, що за ними тисячі життів».
У багатьох розвинених країнах вже відмовились від практики тривалої госпіталізації через високий ризик перехресного зараження пацієнтів, а також через проблеми, з якими стикаються пацієнти, випадаючи на довгий строк із соціального життя. Пацієнт-орієнтовані підходи, що впроваджуються зараз в Україні, передбачають, зокрема, перехід на амбулаторне лікування, якщо немає спеціальних застережень.
«Найбільшу небезпеку для оточуючих несе пацієнт, в якого не виявлено туберкульозу, а найкраща профілактика туберкульозу в цьому випадку стає якнайшвидше виявлення ТБ та призначення протитуберкульозної терапії» - наголосив перший заступник генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Віктор Ляшко.
«За кошти Глобального фонду та інших донорів Україна зробила значні кроки в напрямку подолання проблеми туберкульозу. В умовах переходу країни від донорського на державне фінансування протитуберкульозних заходів вкрай важливо не втратити наші здобутки. Законопроект № 9467 забезпечує впровадження орієнтованого на потреби пацієнта підходу до вирішення проблеми туберкульозу, дотримання прав пацієнтів та членів їх родин, залучення громад та спільнот до подолання епідемії туберкульозу, як того вимагають міжнародні стратегії та рекомендації», - інформував Захедул Іслам, директор департаменту лікування, закупівель та управління поставками Міжнародного благодійного фонду "Альянс громадського здоров'я", що виступає в Україні координаційним центром організацій громадянського суспільства по роботі з міжнародним рухом парламентарів «Глобальний Кокус проти туберкульозу» та здійснює технічну підтримку діяльності Парламентської платформи боротьби з туберкульозом.
Біля будівлі Верховної Ради України відбулася публічна акція «Настав час» перед 4-метровою конструкцією у вигляді годинника. Захід проведено в рамках всесвітньої інформаційної кампанії «It’s time», анонсованої цього року глобальним Партнерством «Зупинимо туберкульоз» для привернення більшої уваги громадськості та високопосадовців до проблеми туберкульозу.
