Головний біль, втома і депресія після відмови від цукру. Що робити і чи варто хвилюватися?

Вважають, що високий рівень споживання цукру негативно впливає на здоров'я. Однак відмовитися від цукру теж непросто - значною мірою тому, що це може викликати цілу низку неприємних симптомів. Що відбувається у нашому мозку, коли ми прибираємо цукор з раціону?

Можливо, це вас здивує, але споживання цукру (принаймні, у Великій Британії та в інших розвинених країнах) впродовж минулого десятиліття неухильно знижувалося, попри все розмаїття спокус у їжі.

Причин багато - зміна смаків, способу життя, популярні дієти. Свою роль відіграє й дедалі глибше розуміння небезпеки надлишку цукру для нашого здоров'я.

Зменшення споживання цукру має очевидні переваги - для тих, наприклад, хто хоче позбутися зайвої ваги чи подбати про стан своїх зубів.

Але коли люди намагаються скоротити споживання цукру, вони часто стикаються з доволі неприємними побічними ефектами, серед яких - головний біль, втома, часті зміни настрою.

Наразі ми погано розуміємо причини цих побічних ефектів. Але, ймовірно, таку симптоматику можна пояснити, розібравшись в тому, як наш мозок реагує на солодку їжу, та про що нам розповідає біологія так званої системи винагороди.

Вуглеводи - це доволі великий клас органічних сполук, серед яких і такі низькомолекулярні вуглеводи, як сахариди: фруктоза, наприклад, міститься у фруктах, лактоза - в молоці. Цукроза (харчовий цукор) міститься в очеретяному цукрі, цукровому буряку та кленовому сиропі. Глюкоза й фруктоза - у меді.

Масове виробництво харчових продуктів призвело до того, що цукрозу та інші сахариди зараз додають в продукти, щоб зробити їх більш апетитними. Але за цим покращанням смаку, що дає відчуття "слинки течуть", криється глибокий біологічний вплив на головний мозок.

Цей вплив настільки серйозний, що навіть призвів до палких суперечок про те, чи викликає цукор звикання на кшталт наркотичному. Питання це поки не вирішене.

Харчовий цукор (цукроза) - це дисахарид, що складається з молекули глюкози та молекули фруктози

Цукроза активує рецептори солодкого у роті, що призводить до виділення в мозку гормону дофаміну. Дофамін - нейромедіатор, хімічна сполука, яка в мозку людини передає емоційну реакцію.

Коли ми стикаємося із заохочувальним стимулом, мозок відповідає на це виділенням дофаміну, винагороджуючи за те, що ми, наприклад, з'їли ту чи іншу їжу.

Ефект дофаміну можна побачити переважно в тих зонах мозку, що відповідають за відчуття задоволення й винагороди.

Винагорода дуже впливає на нашу поведінку, підштовхує до повторення вчинків, що ведуть до виділення дофаміну. Саме дофамін може спонукати нас з'їсти щось нездорове, джанк-фуд.

Експерименти на тваринах і людях показали, наскільки сильно цукор активує нейронні шляхи системи винагороди в мозку. У цьому інтенсивний солодкий смак перевершує навіть кокаїн.

Причому вплив цукру на мозок не залежить від того, чи надходить він в організм разом з їжею (через рот) чи у вигляді ін'єкції (як показали досліди на мишах). Це означає, що ефект цукру не залежить від смакових рецепторів.

Є переконливі докази того, що у щурів, наприклад, споживання цукрози може змінювати структуру ділянок мозку, що збуджуються дофаміном. Змінюються також обробка емоційних реакцій та поведінка - як у тварин, так і в людей.

Цукор, вочевидь, дуже сильно впливає на нас. Тому немає нічого дивного, що ми відчуваємо своєрідну "ломку", коли відмовляємося від його споживання чи хоча б знижуємо його.

Про неприємні симптоми (як психічні, так і фізичні), зазвичай, повідомляють ті, що перебувають на ранній стадії відмови від цукру. Серед цих симптомів - депресія, підвищена тривожність, затуманення свідомості та нестримний потяг до солодкого, що супроводжуються головним болем, втомою й запамороченнями.

Тож відмова від цукру може бути неприємною, що ускладнює для деяких з нас перехід до іншого типу харчування.

Хоча цукор входить до складу багатьох продуктів, його споживання в США та країнах Європи неухильно знижується

Підстави для таких симптомів поки недостатньо вивчені, але, ймовірно, їх поява пов'язана з тими ж нейронними шляхами системи винагороди у мозку. Хоч припущення про "цукрову залежність" доволі суперечливе, експерименти з щурами виявили, що цукор, як і інші речовини, що викликають звикання, здатен провокувати запійне споживання, нестримний потяг та тривожні стани, пов'язані з відмовою.

Інші дослідження на тваринах показали, що стан організму, підсадженого на цукор, нагадує стан наркомана. Варто зазначити, що більшість досліджень у цій сфері провели на тваринах, тому важко робити висновки, наскільки це правильно для людини.

Еволюція не змінила нейронні шляхи винагороди в людському мозку, і, ймовірно, багато інших організмів мають подібні шляхи. Тому можна припустити, що біологічні наслідки відмови від цукру, які вчені бачать у тварин, тією чи іншою мірою будуть характерні й для людини.

За симптомами, на які скаржаться люди, що прибрали цукор зі свого раціону, майже напевно стоять зміни хімічного балансу в мозку. Дофамін, крім того, що бере участь у роботі системи винагороди, також регулює гормональну діяльність, рефлекси нудоти, блювоти та стан тривожності.

Під час відмови від цукру швидке зниження впливу дофаміну в мозку, ймовірно, втручається в нормальне функціонування нейронних шляхів - і цим пояснюється поява неприємних симптомів.

Як показало одне з небагатьох проведених на людях досліджень, після того, як цукор прибрали з харчування огрядних, з надмірною вагою дорослих, у них спостерігали "цукрову ломку" та нестримний потяг до солодкого.

Що робити в таких випадках?

Як і при будь-якому переході на нову дієту, головне - не відступати і продовжувати її дотримуватися.

Якщо ви хочете відмовитися від цукру серйозно і надовго, критично важливо пережити перші найважчі кілька тижнів.

Однак необхідно підкреслити, що для здорової людини цукор сам по собі нешкідливий. Однак треба споживати його у помірних кількостях, їсти здорову їжу та регулярно давати організму фізичне навантаження.

Перейти в каталог новин