Кількість українців за кордоном, які евакуювались через повномасштабне вторгнення росії, становить 6,3 млн осіб. Більшість з них – діти та жінки. За даними ООН, це найбільший потік біженців, який був зареєстрований протягом короткого періоду часу, з часів Другої світової війни. Однак через російську агресію, що триває, українці надалі вимушені шукати безпечного прихистку. Евакуація – це неймовірний стрес, що може особливо згубно вплинути на дітей, які й без цього живуть у страху та постійній напрузі. Якими словами та діями підтримати дитину? У Всесвітній день біженців ділимось правилами підтримки малечі від дитячої психологині Світлани Ройз та ЮНІСЕФ.

Як пояснити, що таке евакуація та для чого родині залишати дім

«Ми робимо все можливе, щоб ти був/ла у безпеці. І ми будемо у безпеці. Зараз нам з тобою важливо виїхати в інше місто. Ми будемо весь час поряд. Нас зустрінуть добрі люди, які нам допоможуть. Ти бачиш, скільки довкола хороших людей? Значно більше, ніж поганих».

Голос дорослого в цей момент має звучати стійко та впевнено.

Уважність до емоцій та близькість

Реакції дитини під час евакуації можуть бути різними, важливо бути готовими до того, що вона не хоче залишати будинок, іграшки та друзів. Дорослому в цій ситуації варто підтримати почуття дитини фразою: «Мені теж дуже сумно, мені шкода, що тобі доводиться через це проходити. Якби я міг/могла, я б усе зробив/ла, щоб війна припинилася. Зараз нам важлива твоя допомога, а невдовзі ми будемо в безпеці. Спочатку ми матимемо тимчасовий будинок, а потім будемо знати ситуацію і приймати рішення. Я тебе дуже люблю, разом ми обов'язково впораємося».

Дитині також важливо відчувати дорослого – дотики, погляди, голос. Дякуйте дитині та хваліть її: «Дякую за те, що так допомагаєш у дорозі. Я бачу, що тобі складно, але ти дуже круто справляєшся».

Запитання

Батькам варто пояснити, що дитина може поставити будь-які запитання, а також дізнаватися про все, що її цікавить і непокоїть.

Запитання, які найчастіше ставлять діти: «Ми їдемо назавжди?» (Відповідь: Я не знаю, чи надовго ми їдемо, але я знаю, що якщо буде безпечно і якщо це буде можливо – ми повернемося), «Де ми будемо жити?» (Відповідь: У нас буде тимчасовий будинок, можливо ми житимемо разом із різними людьми, там також може будуть інші діти, «А я не побачу моїх друзів?» (Відповідь: Я впевнена/ий, що ми зможемо підтримувати зв'язок, їм дзвонити та писати)

Правила

Доцільно встановити правила поведінки, поясніть дитині: «Зараз дуже важливо, щоб ти у всьому допомагав/ла. Будь ласка, роби те, про що ми тебе просимо. Будь поруч, нікуди не тікай. Не ходи з чужими людьми. Намагайся не вередувати. Нам у дорозі не завжди буде зручно, але ми точно впораємося. Домовилися? Дякую!». Домовленість варто закріпити потисканням рук.

Важливо переконатися, що дитина знає своє ім'я, прізвище, а також імена та прізвища батьків. Покладіть до кишені дитини лист з усіма контактними даними.

Відчуття контролю

Дайте дитині доручення, яке їй під силу. Наприклад – стежити за її рюкзачком, відповідати за іграшку, пити воду та вам нагадувати.

Ігри

Продумайте кілька ігор, в яких ви будете звертати увагу на енергію дитини. Якщо є можливість, взяти улюблену іграшку.

Що варто сказати дитині у новому місці

Коли родина прибула до місця призначення, обов’язково повідомте дитині: «Ми в безпеці. Дякую за те, що ми разом змогли це зробити. Люблю тебе! У нас обов'язково все буде добре, де б ми не були».