Не лише війна, а будь-яка подія, що несе в собі загрозу смерті або цілісності, може стати передумовою для розвитку ПТСР. При цьому досвід переживання воєнних дій не обовʼязково призводить до такого діагнозу. Це залежить від стійкості людини, обставин, наявної підтримки та інших факторів. Але, беззаперечно, повномасштабна війна значною мірою вплинула на життя і психічний стан українців.
За різними оцінками, ПТСР може розвиватися у 12–20% людей, які пережили травматичну подію або були свідками такої.
«Якщо взяти складні розлади, такі як ПТСР, є чітка світова статистика про плюс-мінус 15-20%, у яких він може розвинутися, якщо людина відчувала оцю величезну травматизацію. І частина з цих 20% може достатньо швидко відновитися — за рахунок гарної реабілітації, власної цілісності, — говорить директорка Центру психічного здоровʼя та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України Ксенія Возніцина. — Не треба думати, що всім буде потрібне лікування, що у всіх буде ПТСР — це міф, який ми постійно розвінчуємо. Він буде у невеликої кількості людей».
Протягом останніх двох років в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) фіксується значне збільшення пацієнтів зі встановленим діагнозом посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Так, у 2023 році кількість пацієнтів з ПТСР зросла майже в чотири рази в порівнянні з 2021 роком, а за перші два місяці 2024 року діагноз встановлено фактично такій же кількості пацієнтів, як за весь 2021 рік.
За даними НСЗУ, показники у розрізі цифр за роками виглядають так:
- 2021 рік — 3 167 пацієнтів,
- 2022 рік — 7 051 пацієнт,
- 2023 рік — 12 494 пацієнти,
- 2024 рік — 3 292 пацієнти (станом на 06.03.2024).
На ПТСР страждають незалежно від статі і віку. Симптоми розладу можуть виникати в короткий або тривалий період після травматичної події ― як правило, протягом перших трьох місяців. Вони можуть проявлятися через гіперзбудженість, перепроживання травматичних подій, проблеми із памʼяттю та емоційною сферою, порушення сну, надмірну втому, дратівливість, головні болі, намагання уникнути всього, що нагадує про травмуючу подію, тощо.
«Для сформованого ПТСР характерне постійне переживання травми, тригери-нагадування, флешбеки, інтрузії ― спогади з минулого, які втручаються в теперішнє і заважають жити. Це постійне повернення до травми, людину відкидає в ті події, ― пояснює Ксенія Возніцина. ― Є і повернення до минулого, і говорити про нього важко. Уникнення (згадувань про травмівну подію ― Ред.) ― це найбільш характерний та небезпечний симптом».
При цьому варто розуміти, що ПТСР є здебільшого виліковним і успішно минає у більшості пацієнтів/ок.
У разі появи перших симптомів необхідно якомога швидше звернутися по допомогу. Наприклад, до свого сімейного лікаря або до сімейного лікаря в тому медичному закладі, який має договір з НСЗУ за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».
Сімейні лікарі пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP та можуть допомогти в питаннях, що стосуються ментального здоров’я. У разі потреби відбувається перенаправлення до вузького спеціаліста ― психолога, психотерапевта або психіатра. Послуга є абсолютно безоплатною, адже надається у межах Програми медичних гарантій.
Знайти контакти закладів первинної медичної допомоги, які мають відповідний контракт із НСЗУ можна на інтерактивній мапі на сайті НСЗУ в розділі «Е-дані» ― «Аналітичні панелі (дашборди)» ― Надавачі медичної допомоги за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога».
Довідка: інтеграція послуги з ментального здоров’я в систему первинної медичної допомоги є компонентом пріоритетного проєкту Міністерства охорони здоров’я у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської.
