Життя в країні, де триває повномасштабна війна, сповнене нелегких викликів та втрат. Але й за кордоном українці не можуть жити повним життям. Сумніви, туга за домом і розлука з рідними, очікування на повернення, спроби пристосуватися до місцевих умов… У багатьох нині життя ніби на паузі, без довгострокових планів, без можливості щось спрогнозувати. Але час не зупиняється, життя триває. Тому навіть зараз, в умовах тотальної невизначеності й тривалої війни, важливо «подружитися» з реальністю, а не тікати від неї.
Про це йшлося у новому епізоді сезону «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Гостем ефіру став Андрій Зелінський – письменник, викладач, політолог, голова Наглядової ради Українського ветеранського фонду, співзасновник Української академії лідерства, військовий капелан Української греко-католицької церкви.
Він розказав про пошуки сенсу під час війни, чому важливо знати свої джерела стійкості, навіть коли реальність навколо жорстока й болісна.
Сенс і смак життя
Більшість українців сьогодні живуть з думкою, що ситуація, у яку ми потрапили, має рано чи пізно минути, як і будь-яка халепа. Тому вони не тут і не зараз. Реальність болісна, з нею не хочеться товаришувати. Але це все, що ми маємо.
Зелінський стверджує, що ми можемо прожити цей час так, як бажаємо, або ж можемо стати просто заручниками обставин, жертвами й жити очікуванням. Щойно людина починає вважати себе жертвою, навіть не вимовляючи, не вербалізуючи, – це вже втрачений потенціал, недосягнуті горизонти. Важливо усвідомити, що ЦЕ І Є НАШ ЧАС, ЧАС НАШОГО ЖИТТЯ. Навіть у розбитій російськими ракетами дійсності, з великим болем, але альтернативних реальностей для нас не існує. А отже, час ставати сильнішим, бо ЦЕЙ ЧАС НІХТО НІКОЛИ НАМ НЕ КОМПЕНСУЄ.
БАЧИТИ СЕНС у тому, що відбувається, і ВІДЧУВАТИ СМАК МИТІ – це ознаки якісного контакту реальності й ментального здоровʼя. Якщо постійно шукати сенс і не звертати уваги на смак, ми будемо виснажуватися, вигоряти. Тож важливо КОНЦЕНТРУВАТИСЯ НЕ ЛИШЕ НА ГОРИЗОНТІ, А Й НА СОБІ. Завжди має бути двомірність: з одного боку, горизонт має бути привабливим і яскравим, а з іншого – кожен крок важливий, він тут і зараз.
Пʼять джерел стійкості
Людина – істота багатовимірна, і тому її СТІЙКІСТЬ КРИЄТЬСЯ В ЗДАТНОСТІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ОСОБИСТУ ЦІЛІСНІСТЬ за різними напрямами – фізичним, емоційним, інтелектуальним станом, а також сенсовою або ж духовною основою нашого осмислення того, що відбувається.
При цьому НЕ ІСНУЄ ЄДИНОГО РЕЦЕПТА СТІЙКОСТІ, ЯКИЙ МОЖЕ ДОПОМОГТИ УСІМ НА СТО ВІДСОТКІВ. Але є два важливі механізми, які забезпечують стійкість, – це РЕГЕНЕРАЦІЯ, тобто відновлення того, що є, й АДАПТАЦІЯ до контексту, який змінюється щодня.
Андрій Зелінський поділився своїм власним рецептом стійкості. Так, він намагається щодня виконувати пʼять практик, які є для нього джерелами стійкості.
- ДУХОВНІ ВПРАВИ. Йдеться про медитації, занурення, присутності тут і зараз – для того, щоб перейти з рівня інтелекту на рівень дотику до реальності.
- ФІЗИЧНІ ВПРАВИ – і це просто must be щодня. У кожного з нас свої можливості й спроможності, тому важливо обрати власний рецепт і кількість фізичної активності.
- ЧИТАННЯ – для інтелектуального заряду. Зелінський зазвичай читає два формати літератури – художню й пізнавальну. Перша – це такий гребінець для почуттів та емоцій. У художніх текстах почуття вже впорядковані в певні логічні структури. І коли ми їх читаємо в будь-якому емоційному стані, вони «причісують», додають нашим почуттям якусь форму. Пізнавальна ж література відкриває нові горизонти, допомагає вибратися з плаского виміру буття.
- МУЗИКА. У кожного з нас власні смаки, а тому варто обрати ті мелодії, які допомагають саме вам відчувати себе сильнішими.
- СПІЛКУВАННЯ – одне з найпотужніших джерел енергії. Відкрите людське спілкування з кимось допомагає не розсипатися.
Одне з найважливіших запитань, яке важливо ставити собі в житті, й особливо у складні моменти та в ситуаціях, коли ми не можемо вплинути на обʼєктивний стан речей, – це питання «НАВІЩО?» Навіщо мені цей бій? Навіщо я в цій халепі? Ми не можемо скасувати війну чи біль утрати. Ми не можемо вповні реалізовувати якісь власні мрії, тому що за вікном війна.
Навіщо – це усвідомлена відповідальність за власну свободу. Це те, що можна окреслити терміном субʼєктність. усвідомлена свобода виявляється в дії. Я є господарем мого життя. навіть коли я не можу нічого змінити в обʼєктивній реальності, я обираю ставлення до того, що відбувається.
Конспект інтерв'ю — тут.
Розмову можна прослухати на всіх подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts – https://apple.co/4cWMZk1
▫️ SoundCloud – https://bit.ly/4fcbSdb
▫️ Spotify – https://bit.ly/3WibqBs
▫️ YouTube Music – https://bit.ly/4bY13I
▫️ YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=_StT4aBftJw
Довідка: сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської із впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.
