З віком у близької людини з’являються фізичні, когнітивні та інші зміни. Частина з них — це природна частина старіння, але деякі ознаки можуть свідчити, зокрема, про розвиток деменції. Якщо вчасно їх помітити, це допоможе раніше запідозрити проблему та вчасно звернутися по допомогу.

У цьому матеріалі розповідаємо про психічні, поведінкові та інші неочевидні зміни, які можуть передувати деменції.

Що таке деменція

Деменція — це порушення роботи мозку, яке впливає на пам’ять, когнітивні процеси й здатність людини самостійно робити звичні повсякденні речі. Людина з цим розладом може перестати впізнавати рідних або друзів, мати труднощі з тим, аби самостійно пересуватися та задовольняти базові потреби.

Найчастіше деменція виникає у людей віком від 65 років, утім вона розвивається не у кожного. Про фактори ризику та профілактику деменції читайте в матеріалі: «Найкращий час розпочати профілактику деменції — зараз».

Поведінкові зміни: на що звернути увагу

Попри поширене упередження, деменція здатна впливати не лише на когнітивну сферу, але й, зокрема, на поведінку людини. Ранніми ознаками розладу можуть бути легкі поведінкові порушення (Mild Behavioral Impairment, MBI) — стійкі зміни поведінки або емоційного стану. До них належать:

• зниження мотивації(апатія, відсутність ініціативи, байдужість);
• труднощі з тим, аби впоратися з інтенсивністю, тривалістю або способом вираження емоцій (тривога, мінливість настрою, дратівливість, ейфорія тощо);
• неможливість протистояти потягам або імпульсам (схильність до азартних ігор, нав’язливі думки або дії, сильне збудження, неспокій тощо);
• соціально недоречна поведінка (відсутність співчуття, нетактовність, загострення певних рис характеру та відсутність усвідомлення цих змін);
• спотворене сприйняття реальності (галюцинації, марення тощо).

Щоб відповідати критеріям легких поведінкових порушень, такі зміни мають виникати після 50 років і тривати щонайменше 6 місяців, а також бути достатньо вираженими, щоб спричиняти проблеми в стосунках з людьми, заважати здатності виконувати свої робочі обов’язки або погіршувати інші аспекти соціального життя.

Дослідження пов’язують вираженість цих поведінкових порушень із відкладенням у тканинах мозку двох білків, які спричиняють розвиток хвороби Альцгеймера — найпоширенішої форми деменції, на яку припадає до 70% всіх випадків. Це не означає, що легкі поведінкові порушення спричиняють її появу. Також важливо пам’ятати, що такі порушення необов’язково свідчать про наявність деменції й можуть бути ознакою іншого розладу.

Утім, варто бути уважними до своїх близьких. Якщо ви помічаєте у них зміни поведінки та емоційного стану в старшому віці — це може бути приводом звернутися до лікаря.

Депресія може передувати деменції

За даними досліджень, у людей із депресією ризик отримати діагноз хвороби Альцгеймера в подальшому був в середньому на 80% вищим, ніж у людей без депресії. Водночас, ці дані не доводять, що депресія спричиняє деменцію. Натомість вони можуть мати спільні чинники ризику, або депресія може бути раннім її проявом.

Це зайвий привід уважно ставитися до близьких людей старшого віку й обов’язково звертатися до психолога, психіатра або сімейного лікаря (який пройшов навчання за спеціалізованою програмою ВООЗ mhGAP), якщо помічаєте у них симптоми депресії:

• пригнічений настрій (смуток, дратівливість, відчуття порожнечі);
• помітна втрата інтересу або задоволення від більшості занять;
• труднощі з концентрацією уваги;
• надмірне почуття провини або занижена самооцінка;
• відчуття безнадії щодо майбутнього;
• думки про смерть або самогубство;
• порушення сну;
• зміни апетиту чи ваги;
• сильна втома, брак енергії.

Неочевидні фізичні ознаки, на які варто звернути увагу

Дослідження пов’язують зниження швидкості ходиу людей віком від 60 років зі збільшенням ризику деменції більш ніж удвічі. Важливо, що йдеться не про повільну ходьбу в певний момент, а про зміну швидкості ходьби з часом.

Одночасне погіршення пам’яті та ходи пов’язане з найбільшим ризиком деменції: він був більш як в 6 разів вищим, ніж у людей, у яких такого погіршення не спостерігали.

Окрім порушень зору та слуху, які пов’язані з розвитком деменції, дослідження визначають важливим маркером порушення нюху. Це не означає, що втрата нюху неминуче призводить до деменції: вона може мати різні причини, зокрема інфекції, захворювання носа та навколоносових пазух. Утім, погіршення здатності розпізнавати запахи може вказувати на підвищений ризик когнітивних порушень у майбутньому.

Жоден із цих проявів сам по собі не є діагнозом, утім уважне ставлення до змін, які відбуваються з нашими близькими, дає змогу не пропустити тривожні ознаки. Якщо ви помітили подібні зміни у близької людини — зверніться до сімейного лікаря, який, за потреби, призначить додаткові обстеження.

За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.

За фінансової підтримки ЄС.