Фетальний алкогольний спектр порушень (ФАСП) — це група розладів розвитку дитини, спричинених уживанням алкоголю під час вагітності; найтяжчою формою є фетальний алкогольний синдром (ФАС), що проявляється типовими зовнішніми ознаками, затримкою росту та ураженнями нервової системи, з труднощами в навчанні, увазі, пам’яті й соціальній взаємодії. Окрім нього, ФАСП охоплює менш виражені, але значущі порушення, зокрема частковий ФАС, алкогольний розлад нейророзвитку, нейроповедінковий розлад і вроджені дефекти, пов’язані з пренатальним впливом алкоголю.
Розлади фетального алкогольного спектра порушень — це серйозна медико-соціальна проблема, якій, однак, можна запобігти у 100% випадків. Розлади ФАСП мають довготривалі негативні наслідки для здоров’я дитини, її родини, системи охорони здоров’я і суспільства.
З одного боку, це питання збереження та розвитку людського капіталу, з іншого — профілактика ФАСП залишається недостатньо інтегрованою у щоденну медичну практику. В Україні бракує надійних даних про поширеність цих розладів, а багато жінок не отримують чіткої, перевіреної інформації про ризики вживання алкоголю під час вагітності.
У відповідь на ці виклики Центр громадського здоров’я запровадив протягом 2025 року серію заходів для надання медичним працівникам актуальних знань та практичних інструментів для роботи з вагітними та жінками, які планують вагітність.
Аналіз ситуації з ФАСП в Україні
За оцінками ВООЗ, поширеність фетального алкогольного синдрому (ФАС) в Україні у 2019 році складала 50 на 10 000 дітей, але ці дані базуються на оцінках і дослідженнях, а не на систематичному щорічному обліку. За даними НСЗУ, в період 2020–2024 рр. діагноз «ФАС» встановлено 363 дітям — це ~0,05 випадків на 1000 дітей.
Щодо алгоритмів роботи для лікарів
Лікарі в Україні переважно спираються на загальні рекомендації та навчальні матеріали, а валідовані інструменти скринінгу, які широко застосовують у світі (AUDIT-C, T-ACE, TWEAK), наразі не включені до затверджених стандартів медичної допомоги вагітним в Україні.
Стандарт медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю» передбачає обов’язковий скринінг із використанням інструменту AUDIT у медичній практиці лише серед людей із залежностями, зокрема серед вагітних та жінок, які планують вагітність. Стандарт медичної допомоги «Нормальна вагітність» описує загальні обстеження під час першого та наступних візитів, але не містить чітких рекомендацій щодо оцінки вживання алкоголю, структурованого консультування чи покрокового алгоритму дій для медичних працівників.
Нові методи консультування вагітних
Для вдосконалення методик консультування Центр громадського здоров’я запропонував модель консультування вагітних в амбулаторних умовах із використанням стандартизованого інструменту AUDIT-C та короткотривалих інтервенцій. Модель було апробовано в медичних закладах Києва в межах ініціативи JA PreventNCD*. На основі результатів дослідження Центр розробить рекомендації для подальшого масштабування ініціативи.
Навчання та підвищення кваліфікації
У рамках ініціативи JA PreventNCD також було проведено дослідження «Вивчення рівня обізнаності медичних працівників щодо ризиків фетального алкогольного спектру порушень (ФАСП) та оцінка бар’єрів щодо профілактики ФАСП». Результати показали: лише 15 % респондентів проходили спеціальне навчання з теми ФАСП.
Для лікарів, які працюють із вагітними й долучилися до ініціативи, було проведено тренінг з ефективного застосовування методів мотиваційного інтерв’ю для підтримки здорової поведінки серед вагітних, зокрема щодо відмови від алкоголю.
За результатами досліджень було розроблено спеціальний онлайн-курс із мотиваційного консультування для роботи з вагітними. Упродовж року його пройшли понад 8 500 медичних працівників, що допомогло їм краще зрозуміти ризики вживання алкоголю під час вагітності та впевненіше проводити ефективні консультації з пацієнтками.
Інформаційна підтримка та взаємодія зі спільнотою
У межах ініціативи JA PreventNCD підготовлено та поширено інформаційні матеріали для жінок і медичних працівників, а також проведено серію вебінарів для лікарів, фахівців ЦКПХ і широкої аудиторії. Паралельно налагоджено співпрацю з Департаментом охорони здоров’я КМВА, Київським міським ЦКПХ та керівниками медичних закладів. Це допомогло підвищити видимість теми, зацікавити фахівців і залучити професійну спільноту до обговорення та практичних дій.
* Програма з профілактики ФАСП реалізується в рамках ініціативи JA PreventNCD (Joint Action on Prevention of Non-Communicable Diseases) https://preventncd.eu/ — спільна дія Європейського Союзу, спрямована на зменшення тягаря неінфекційних захворювань (НІЗ), зокрема раку, серцево-судинних, респіраторних хвороб і цукрового діабету II типу.
Ініціатива об’єднує 25 країн та понад 100 партнерів і реалізується за підтримки програми EU4Health.
Мета ініціативи — усунення основних факторів ризику (тютюн, алкоголь, нездорове харчування, низька фізична активність) та посилення профілактичних політик і практик на національному рівні.
В Україні діяльність координує Центр громадського здоров’я МОЗ України, який бере участь у впровадженні пілотних заходів, спрямованих на підтримку здорової поведінки та зниження впливу факторів ризику серед населення
