Догляд при виявленні діабетичної стопи
Кожна лікарня повинна мати план догляду за пацієнтами з діабетичною стопою, яким потрібна стаціонарна допомога.
Необхідно звернути увагу на загальний догляд за особою та за тим, щоб медичні працівники надавали вчасну допомогу.
Зверніться до спеціаліста протягом 24 годин після первинного огляду ніг людини. Передайте відповідальність за догляд, якщо проблема діабетичної стопи є домінуючим клінічним фактором стаціонарної допомоги.
Відповідний спеціаліст та медичні працівники повинні нести відповідальність за догляд за особою.
Догляд за всіма параметрами
Допомогу повинен надавати ортопед зі спеціалізованою підготовкою, також він повинен контактувати з медичними працівниками, які мають навички в таких сферах:
• діабетологія;
• біомеханіка та ортези;
• догляд за ранами.
Підхід повинен бути мультидисциплінарним, а команда, яка надаватиме допомогу, включати фахівців, які мають навички в таких сферах:
• діабетологія;
• подологія;
• судинна хірургія;
• мікробіологія;
• ортопедична хірургія;
• біомеханіка та ортези;
• інтервенційна радіологія;
• догляд за ранами.
Необхідно, щоб був доступ також до реабілітаційних послуг, пластичної хірургії та психологічних служб.
Медичним працівникам потрібно буде обговорити заходи для людей з обмеженими можливостями та людей, за якими доглядають, щоб забезпечити рівний доступ до лікування та догляду за стопами для хворих на діабет.
Враховуйте будь-які ускладнення, включаючи порушення зору, при плануванні та наданні допомоги людям з діабетом.
ОЦІНКА РИЗИКУ РОЗВИТКУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ
Частота обстеження
Хворим на діабет дітям, яким не виповнилося 12 років, необхідно дати основні поради членам їхніх сімей чи доглядачам щодо догляду за стопами.
Дітям з діабетом 12–18 років потрібно проводити огляд стопи щороку та надавати інформацію про догляд. Якщо виявлено або підозрюється проблема діабетичної стопи педіатр повинен направити пацієнта до відповідного фахівця.
Для дорослих, хворих на діабет, оцініть ризик розвитку діабетичної стопи в наступних випадках:
• при постановці діагнозу діабету і щорічно після цього;
• якщо виникають якісь проблеми зі стопою;
• при будь-якому зверненні до лікарні, і якщо є якісь зміни стану пацієнта під час перебування у лікарні.
Оцінка ризику розвитку проблеми діабетичної стопи
Оглядаючи стопи людини, яка страждає на цукровий діабет, зніміть взуття, шкарпетки, пов’язки, а також огляньте обидві стопи на наявність наступних факторів ризику:
• нейропатія (використовуйте монофіламент);
• ішемія кінцівок;
• виразки;
• мозоль;
• запалення;
• деформація;
• гангрена;
• артропатія Шарко.
Оцініть поточний стан людини, яка звернеться з проблемою діабетичної стопи або потребує ампутації, використовуючи наступну стратифікацію ризику:
• низький ризик:
o немає жодних факторів ризику, крім мозоля.
• помірний ризик:
o деформація або;
o нейропатія або;
o некритична ішемія кінцівки.
• високий ризик:
o виразка в анамнезі або;
o ампутація в анамнезі або;
o пацієнт отримує замісну ниркову терапію або;
o поєднання нейропатії та некритичної ішемії кінцівки або;
o поєднання нейропатії та мозолем та/або деформацією або;
o поєднання некритичної ішемії кінцівок з мозолем та/або деформацією.
• Наявна діабетична стопа:
o наявна виразка або;
o приєднання інфекції або;
o критична ішемія кінцівки або;
o гангрена або;
o підозра на гостру артропатію Шарко або гаряча, червона, набрякла стопа з болем або без неї невстановленої етіології.
МЕНЕДЖМЕНТ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ
Для людей, які мають низький ризик розвитку діабетичної стопи, продовжуйте проводити щорічну оцінку стоп, підкреслюйте важливість догляду за стопами та зверніть їхню увагу на те, що стан може прогресувати до помірного або високого ризику.
Для людей з помірним або високим ризиком розвитку діабетичної стопи, необхідно:
• оцінити стан стопи;
• надати поради щодо догляду за шкірою та нігтями на стопах;
• оцінити біомеханічний стан стоп, включаючи необхідність призначення спеціалізованого взуття та ортезів;
• оцінити стан судин нижніх кінцівок;
• проконсультувати щодо лікування діабету та ризику серцево-судинних захворювань.
Залежно від ризику виникнення діабетичної стопи, необхідно проводити профілактичний огляд через такі інтервали:
• щорічно людям, які мають низький ризик.
• кожні 3–6 місяців людям, які мають помірний ризик.
• кожні 1-2 місяці людям, які мають високий ризик, якщо немає критичного стану.
• кожні 1–2 тижні людям, які мають високий ризик, якщо є критичний стан.
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТА ПРО РИЗИКИ РОЗВИТКУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ
Надайте інформацію та чіткі пояснення людям, які страждають на діабет та/або членами їхніх сімей або опікунам (якщо це доречно), при діагностуванні діабету, під час оцінки стану стоп та якщо виникають проблеми. Інформація повинна бути усною і письмовою та містити наступне:
• основні поради щодо догляду за стопами та важливість догляду за стопами;
• поява факторів ризику та до кого звертатись при цьому;
• поради щодо взуття;
• нинішній індивідуальний ризик розвитку проблеми зі стопою;
• інформація про діабет та важливість контролю рівня глюкози у крові.
ПРОБЛЕМА ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ
Якщо у пацієнта виникають проблеми з кінцівкою або загроза життю через наявність діабетичної стопи, негайно скеруйте її до спеціалістів для розробки індивідуального плану лікування. Приклади загрозливих для життя станів при наявності діабетичної стопи включають наступне:
• виразка з лихоманкою або будь-якими ознаками сепсису;
• виразка при ішемії кінцівок;
• гангрена (з виразкою або без неї).
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТА З ДІАБЕТИЧНОЮ СТОПОЮ
Надайте інформацію та чіткі пояснення як частину індивідуального плану лікування для людей, які мають проблеми з діабетичною стопою. Інформація повинна бути усною та письмовою та містити наступне:
• чітке пояснення проблеми діабетичної стопи;
• фотографії ускладнень при діабетичній стопі;
• догляд за стопою;
• до кого необхідно звертатись при виникненні ускладнень;
• поради щодо взуття;
• догляд за ранами;
• інформація про діабет та важливість контролю рівня глюкози в крові.
Якщо людина має діабетичну стопу, врахуйте, що у неї може бути ризик виникнення серцево-судинних захворювань, які можуть потребувати подальшого дослідження та лікування.
ПРИЄДНАННЯ ІНФЕКЦІЇ ПРИ ДІАБЕТИЧНІЙ СТОПІ
Обстеження
Якщо є підозра на приєднання інфекції до рани, надішліть зразок м’якої тканини або кістки з основи рани для мікробіологічного дослідження. Якщо це неможливо, візьміть глибокий мазок, оскільки він може дати корисну інформацію про вибір антибіотикотерапії.
Розгляньте рентген ураженої стопи (або стоп) людини, щоб визначити ступінь ураження.
Виключіть остеомієліт, якщо у людини з діабетом є місцева інфекція, глибока рана стопи або хронічна рана стопи.
Майте на увазі, що остеомієліт може бути у людини з діабетом, незважаючи на нормальні маркери запалення та відсутність змін на рентгенівських знімках.
Якщо у людини з діабетом є підозра на остеомієліт, але він не виявлений за допомогою рентгенографії, розгляньте МРТ для підтвердження діагнозу.
Лікування
Почніть лікування антибіотиками при підозрі на діабетичну інфекцію стопи якомога швидше. Візьміть зразки для мікробіологічного виявлення збудника перед початком лікування антибіотиками.
При виборі антибіотика для людей з підозрою на інфікування діабетичної стопи, враховуйте:
• ступінь важкості (легка, середня або важка);
• ризик розвитку ускладнень;
• попередні мікробіологічні результати;
• попереднє використання антибіотиків.
Вибір антибіотика
Призначаючи антибіотики при підозрі на інфекцію діабетичної стопи у дорослих віком від 18 років, дотримуйтесь рекомендації, що зазначені у таблиці 1 при легкому ступені або у таблиці 2 при середнього або важкого ступеню.
Зверніться до спеціаліста при призначенні антибіотиків при підозрі на інфекцію діабетичної стопи у дітей до 18 років.
Дайте пероральні антибіотики першою лінією, якщо людина може приймати пероральні ліки, а тяжкість стану не потребує внутрішньовенного введення антибіотиків.
Якщо антибіотики вводять внутрішньовенно, перевірте стан пацієнта через 48 годин і по можливості розгляньте перехід на пероральний прийом антибіотиків.
Визначте тривалість курсу антибіотиків залежно від ступеня тяжкості та клінічної оцінки реакції на лікування. Регулярно переглядайте необхідність продовження антибіотиків.
Таблиця 1. Антибіотики при легкому ступені інфекції діабетичної стопи у дорослих віком від 18 років.
Антибіотики (1) Дозування та тривалість курсу (2)
Пероральні антибіотики першої лінії
Флуклоксацилін 500 мг по 1 г чотири рази на день протягом 7 днів (3)
Альтернативні пероральні антибіотики при алергії на пеніцилін або якщо флуклоксацилін непридатний (керуючись мікробіологічними результатами, коли вони є)
Кларитроміцин 500 мг два рази на день протягом 7 днів (3)
Еритроміцин (при вагітності) 500 мг чотири рази на день протягом 7 днів (3)
Доксициклін 200 мг у перший день, потім 100 мг один раз на день (можна збільшити до 200 мг щодня) протягом 7 днів (3)
Таблиця 2 ( див у повному файлі перекладу)
ПОРАДИ
Призначаючи антибіотики для інфекції діабетичної стопи, дайте поради щодо:
• можливих несприятливих ефектів після прийому антибіотика;
• можливості звернутися за медичною допомогою, якщо симптоми швидко посилюються в будь-який час або стан не починає поліпшуватися протягом 1 - 2 днів.
ПОВТОРНА ОЦІНКА
Коли мікробіологічні результати доступні:
• перегляньте обраний антибіотик та
• змініть антибіотик відповідно до результатів, використовуючи при потребі антибіотик вузького спектру дії.
Повторно оцінюйте пацієнтів із підозрою на діабетичну стопу, якщо симптоми швидко погіршуються у будь-який час, не починають покращуватися протягом 1 - 2 днів, або людина відчуває сильне нездужання або сильний біль, що не пропорційний інфекції. Враховуйте:
• інші можливі діагнози, такі як пролежні, подагра або неінфіковані виразки;
• будь-які симптоми або ознаки, що свідчать про більш серйозні захворювання, такі як ішемія кінцівок, остеомієліт, некротизуючий фасціїт або сепсис;
• попереднє використання антибіотиків.
ПРОФІЛАКТИКА
Не призначайте антибіотики для профілактики інфекції діабетичної стопи. Порадьте звернення за медичною допомогою при появі симптомів інфекції діабетичної стопи.
Джерело:https://bitly.su/obq7ZF
