Якщо у відповідь на ваші поради дитина закочує очі, а на питання: «Як пройшов день?» відповідає без зацікавленості у розмові — знайте, що ви в цьому не самі. Знайти підхід до підлітка може бути непросто, але налагодити здоровий контакт з дитиною дуже важливо. В рамках Місяця обізнаності про ментальне здоров’я ділимося порадами, як батькам спілкуватися з підлітками від Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Створіть безпечну атмосферу
Важливо донести до підлітка, що вам не байдуже й ви щиро цікавитеся його або її думкою, переживаннями й почуттями.
Запитуйте: цікавтеся речами, які важливі для вашої дитини й її поглядами та уявленнями. Питайте, якої вона думки про події, ситуації та теми.
Слухайте:
- показуйте свою зацікавленість, небайдужість, неупередженість та співчуття, навіть якщо не згодні з думкою дитини;
- дивіться в очі, кивайте й ставте уточнювальні питання: «Чи міг/могла б ти пояснити, що маєш на увазі під …», «Як ти думаєш, чому ти засмутився/засмутилася, коли …», «Чи правильно я розумію, ти відчуваєш …»;
- заохочуйте дитину та дайте їй відчути: те, що вона переживає, важливе для вас: «Цілком зрозуміло, що ти гніваєшся, на твоєму місці я б відчував/відчувала те саме», «Дякую, що поділився/поділилася цим зі мною. Не завжди легко говорити з іншими про те, що нас засмучує»;
- не перетворюйте кожну розмову з підлітком на лекцію або повчання «як треба». Натомість, спробуйте поставити себе на її місце й подивитися на речі її очима.
Діліться:розмова має працювати в обидва боки. Розповідайте дитині про себе, свої думки й почуття — так легше порозумітися й знайти спільні інтереси.
Важливо: не примушуйте підлітка до розмови, якщо він або вона не хоче з вами ділитися. Натомість скажіть, що ви завжди поруч і готові вислухати й підтримати. Пам’ятайте: якщо підліток відмовляється від контакту з вами — це може бути не відмовою від близькості, а проявом потреби у власному просторі.
Дайте простір бути самостійними
Батькам часто хочеться вберегти своїх дітей від помилок. Але варто залишити підлітку шанс спробувати розв’язати проблему так, як він або вона це бачить. У випадках, коли це не загрожує безпеці або здоров’ю, спробуйте підтримати, а не контролювати. Важливіше побудувати стосунки, у яких дитина знатиме, що до вас завжди можна звернутися по допомогу.
Поважайте межі та прояви самовираження. Підлітки знаходяться у постійному пошуку власної ідентичності. Важливо надавати підтримку й дозволяти підлітку безпечно проявляти себе, навіть якщо вам особисто не подобається яскравий колір волосся, незвичний одяг або макіяж. Водночас з дитиною варто поговорити про сексуальну освіту, менструацію та методи контрацепції.
Не нехтуйте емоціями — своїми та дитини
Ніколи не знецінюйте проблеми підлітків: романтичні переживання, розставання, проблеми з друзями або страх перед важливими екзаменами діти переживають не менш інтенсивно, ніж батьки — «дорослі» проблеми.
Водночас не варто ховати власні емоції від дитини. Для того, щоб висловити свої переживання, використовуйте «Я-повідомлення», наприклад: «Я непокоюся, коли ти пізно повертаєшся додому». Це хороший спосіб виразити свої почуття без звинувачень і нарікань.
Коли спілкування переходить в конфлікт — зробіть перерву й дайте собі й дитині можливість заспокоїтися. Обов’язково поверніться до теми, коли обидва будете до цього готові.
Куди звернутися по допомогу
Якщо ви помічаєте тривожні сигнали у емоційному стані або поведінці підлітка — зверніться по допомогу до психолога, психіатра, шкільного психолога / соціального педагога, кризових служб психологічної допомоги або на гарячі лінії:
- 7333 — єдиний національний номер психосоціальної допомоги (цілодобово, безкоштовно, з мобільного);
- 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного) — дитяча гаряча лінія ГО «Ла Страда – Україна» (безкоштовно, анонімно);
- 0 800 500 335 або 116 123 — національна гаряча лінія з запобігання домашньому насильству (цілодобово, безкоштовно);
- 1547 — урядова гаряча лінія (з питань насильства, кризових ситуацій, захисту прав);
- 103або 112 — екстрена допомога.
Будьте прикладом
Найкращий спосіб чомусь навчити — показати на власному прикладі. Вчіться визнавати свої помилки, просити вибачення, коли були неправі й проявляти емоції без шкоди для тих, хто вас оточує. І головне — будьте відкритими до думок і переживань своєї дитини і створіть для неї безпечний простір, де не соромно бути собою.
Більше матеріалів і порад щодо ментального здоров’я дітей та підлітків можна знайти у розділі «Корисні матеріали» на сайті «Ти як?».
